В Україні відкрито ринок газу та електроенергії, що призвело до суттєвих змін для споживачів. Можливості отримувачів енергоресурсів значно зросли у плані вибору постачальників, сфера операторів зазнала змін у частині конкуренції, але виявилося, що у такому форматі взаємовідносин господарств та провайдерів є і певні мінуси. Отже що приніс українцям відкритий ринок енергоносіїв? Детально розбираємо у цьому блозі.
Поняття вільних ринкових відносин передбачає відмову від державного регулювання вартості товарів чи послуг, а також вільний доступ до торгівлі суб'єктів господарювання. Відносно енергоносіїв це означає, що:
державне підприємство втарачає монополію на постачання газу та електроенергії кінцевим споживачам;
тарифи на енергоресурси більше не регулюється кабінетом міністрів, а їх вартість визначається індексами міжнародних бірж;
з'являються незалежні оператори електричної енергії та газу, що проводять самостійну комерційну політику;
споживачі можуть обирати між постачальниками, керуючись власними уподобаннями.
Цікаво, що змінити провайдера можна було ще з 2015 року, але тільки зараз у цьому напрямку почали працювати приватні підприємства, а процедура переходу на послуги іншого постачальника значно спростилася.
Державне регулювання вартості газу та електроенергії діяло лише для домогосподарств, а промисловість вже давно отримує енергоресурси за ринковими цінами. Отже для бізнесу зміна лише одна — є можливість вибрати постачальника послуг. Така ж опція доступна й приватним особам, але домогосподарства теперь вимушені сплачувати за ринковими тарифами. Останні залежать від ціни на торгових хабах, а ті формуються:
сезонним обсягом споживання;
кількістю виробленого енергоресурсу за останній період;
залишку газу чи електроенергії у сховищах;
геополітичних та загальноекономічних факторів.
Після відкриття ринку та прив'язки вартості до міжнародних показників тарифікації оновлюються щомісячно — «Нафтогаз» публікує нові ціни 22 числа, і вони дійсні на наступний місяць. За таким проектом мав функціонувати ринок, але за умов світової енергетичної кризи для населення встановлено граничну вартість ресурсів, яку постачальники н можуть перевищувати, незалежно від цін на хабах. Наразі систему можна вважати гібридною, хоча основні її засади виконуються у запланованому форматі.
Основними плюсами від набуття ринком енергоносіїв від ритошо статусу є:
Розширення сфер діяльності для бізнесу. На перепродажу можна заробляти, а значить, відкриваються нові підприємства та створюються робочі місця.
Конкуренція серед постачальників енергоресурсів. Компанії покращують сервіс, пропонують отримувачам гнучкі тарифні програми та бонусні пропозиції, змагаються у якості обслуговування, що в ітозі добре для населення.
Свобода вибору для користувачів. Пул постачальників значно розширився, і отримувачі послуг можуть обирати ті компанії, умови яких більше подобаються.
Загалом, відкритий ринок електроенергії та газу має позитивно впливати на стан економіки країни, адже збільшує кількість платників податків та відрахування до державного бюджету. При цьому населення отримує більш якісні послуги та клієнтоорієнтованих провайдерів.
Власне, єдиним мінусом від відкриття ринку є підвищення тарифів на енергоресурси. Сезонні коливання можуть бути досить суттєвими та зазнавати спекулятивних впливів. Це викликатиме підвищення вартості всіх груп побутових товарів, адже енергетична частка у виробництві подекуди сягає 70% вартості продукції. Для приватних споживачів ситуації із коливанням тарифів за наслідок має підвищення загальної платіжки за комунальні послуги. Це стосується як домогосподарств, так і багатоквартирних будинків із централізованими системами життєзабезпечення.